Ці слова Валентини Вороніної, головної героїні стрічки, – як сумний епіграф до результатів політики озеленення (або «озеленення», як її називають місцеві активісти) у Кропивницькому.

25 листопада у залі Обласної універсальної бібліотеки імені Дмитра Чижевського відбувся показ стрічок, присвячених тематиці цьогорічного DocudaysUA – глобальним екологічним змінам. Для Кропивницького, «міста на урані», ці зміни (на жаль, не у кращу сторону) починаються із маленьких, можливо, непомітних перехожим, кроків місцевої політики: нераціональна вирубка дерев, неправильне обрізування, що веде до загибелі здорового багаторічної рослини, закладених у бюджет мільйонів гривень на спил і відсутність бюджетної статті на висадку нових молодих насаджень.

«Історія зимового саду» режисера Семена Мозгового нагадала організаторам показів про нашу місцеву Валентину Вороніну – активістку Надію Паливоду, яка не боїться запитати у комунальників, хто дозволив їм вирубати дерева біля її будинку, викликати спецінспекцію на місце несанкціонованої обрізки, написати звернення у Міністерство екології і виступити перед місцевими депутатами щодо збереження «легенів» нашого Кропивницького. Активність і рішучість Надії надихнули решту небайдужих містян, так створилася громадська організація «Озеленення Кропивницький».

Активістка поділилася власною історією, яка привела її до рослин: «Біля мене був стадіон 18 школи, куди я хотіла зранку побігати, зробити зарядку, відчути себе спортсменом. Там багато людей ще приходять спортом позайматися. Одного дня я приходжу туди із прекрасним настроєм, а там стоїть машина фірми, яка дерева оюбпилює, причому якраз лишає сумнозвісний стовп. А це сорт тополь (біла або срібляста), який не переносить обрізки зовсім. А обрізують їх просто тому, що на території навчального закладу має бути проведена санітарна обрізка». Дмитро Деменський, ще один із активістів ГО «Озеленення Кропивницький», теж прийшов до захисту «міських» дерев через власну мрію – висадити сад, яку частково і реалізує, поливаючи, огороджуючи та охороняючи від спилу дерева на вулицях міста.

Радіоестезистів на зустрічі не було, проте активісти зазначають, що рослини дійсно тісно пов’язані з енергетикою: «Людина біля вмираючого дерева себе погано почуває, – говорить Надія. – Можливо, якість «товстошкірі» на це і не реагують. Та я просто не можу нормально почуватися поруч із деревом, яке всихає, страждає. Коли починаєш щось робити, стає легше. Викликаєш спецінспекцію, екологічну службу, поліцію. В тебе совість перед собою очищується. З’являється якийсь результат, хоч  не з першого разу, я думаю, що в Європі оці красиві вулички зроблені небайдужими людьми, громадою. Усе, що в нас є , це ми самі, Бо ніхто більше інший не зробить».

У міських службах благоустрою працюють часто люди, які просто виконують накази керівництва: як їм інженер сказав, так вони і зроблять. Ні в кого немає в душі наміру робити зло, просто треба з людьми співпрацювати.

До всіх присутніх Надія звернулася із закликом не бути осторонь, коли на наших очах масово спилюють дерева: «Якщо ви  не хочете зв’язуватися з поліцією, напишіть нам. У нас уже є схема дій у цих випадках. Після наших звернень, де підключаються, громадськість, – щось змінюється на краще».