Июн, 10, 2021 | Новини |  Людмила Аналізуючи якість води громадських джерел Малої Виски, екоактивісти громадської організації «Флора» не знайшли жодного колодязя с чистою водою. Всі обстежені джерела, мали перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Наприкінці травня 2021 року, екоактивісти ГО «Флора», здійснили візит до м. Мала Виска. Під час візиту, були відібрані проби води з п’яти підземних джерел, зокрема з деяких найбільш популярних громадських колодязів. Проби були проаналізовані державною установою «Кіровоградський обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров’я України» за мікробіологічними, органолептичними, фізико-хімічними, санітарно-токсикологічними та радіонуклідними показниками. Аналізуючи отримані результати, екоактивісти виявили, що всі обстежені колодязі мали перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Тобто фактично є непридатними для споживання людиною. Чим конкретно забруднені підземні джерела Малої Виски та у якій кількості свідчать результати здійснених досліджень. Усюдисущі нітрати Найбільш «популярною» забруднюючою речовиною виявились нітрати, які у перевищених концентраціях були виявлені у всіх обстежених джерелах питної води. Так, найбільш забрудненим, виявивсь громадський колодязь у с. Паліївка по вул. Покрова 30. При нормі, не більше 50 мг/дм3, з урахуванням невизначеності, тут було виявлено – 370.27 мг/дм3 нітратів. Також доволі значні концентрації містила вода з громадського джерела у м. Мала Виска по вул. Професійна 17, яка досягла – 219.01 мг/дм3. Визначаючи можливі шляхи забруднення підземних вод Малої Виски нітратами, екоактивісти ГО «Флора» зазначили, що існує три основні способи потрапляння нітратів у підземні води. Перший – наслідки роботи великого хімічного виробництва азотних сполук або нафтопереробної промисловості. Другий — змив з полів нітратних добрив. Третій – розпад продуктів життєдіяльності людини, в основному — фекалій та відходів, які в значних обсягах містяться у стічних каналізаційних водах. Оскільки у Малій Висці немає об’єктів нафтопереробної промисловості основним шляхом забруднення підземних вод нітратами можуть бути каналізаційні стоки, які через зливні ями потрапляють у нижчі шари ґрунту. А також змив з полів залишків нітратних добрив. Коліформи – коли не чистять каналізаційні стоки та вирощують худобу Другою забруднюючою речовиною, яка найбільш частіше зустрічалась у водах підземних джерел, були – загальні коліформи та кишкова паличка (Escherichia Coli). Це так звані коліформні бактерії, які як правило знаходяться у кишечнику великої рогатої худоби. Наявність таких бактерій у навколишньому середовищі є чіткою ознакою забруднення. Якщо коліформи виявляються у воді, це свідчить про забрудненість води тваринними відходами. У таких бактерій є лише одне джерело, це відходи тварин, зокрема, коли тваринні відходи потрапляють у воду. В разі виявлення будь-якої коліформної бактерії у пробі води, таке джерело вважається не придатним для споживання. Загальні коліформи були виявлені у двох підземних джерелах Малої Виски та у громадському колодязі у с. Паліївка. Жорсткість та фториди – у меншості але є Найменш розповсюдженими показниками, що були перевищені у деяких колодязях, стали загальна жорсткість та фториди. Загалом, перевищення норм ДСанПіН 2.24-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», по загальній жорсткості та фторидам було виявлено лише у двох підземних джерелах. А саме, по загальній жорсткості – у м. Мала Виска по вул. Містечкова 25, по фторидам – у колодязі по вул. Професійна 17. Привід для оптимізму Незважаючи на те, що всі обстежені підземні джерела отримали висновок щодо невідповідності нормам ДСанПіН 2.24-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», один колодязь містив найменшу кількість «порушень». А саме, громадський колодязь у м. Мала Виска по вул. Європейська 84. Єдиним перевищенням у воді з цього джерела були нітрати. При нормі у 50 мг/дм3, з урахуванням невизначеності, тут було виявлено – 75.9%. Що виявилось найкращим показником з усіх досліджених джерел. Цю статтю виготовлено в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО «Флора» Досвід Чехії у водозабезпеченні або звідки на Кіровоградщині нітрати Поміряти радон в Україні: чому зривається майже кожен четвертий тендер