Нещодавно, одній з наших колег – координатору  проектів ГО «Флора», Оксані Оверчук, випала нагода взяти участь у навчальному візиті до Ірландії. Здійснення такої поїздки стало можливим завдяки проекту партнерства «Кожній дитині» та Міжнародної організації опікунства — International Foster Care Organization (IFCO) – «На шляху до успіху», участь в якому була спрямована на отримання закордонного досвіду в роботі з вразливими молодими людьми, які виходять з-під опіки. Детальніше про все почуте і побачене нам розповість сама пані Оксана, яка привезла з Ірландії масу позитивних вражень та новий набутий досвід, тож ми поставили їй кілька запитань, на які отримали відповідь із перших вуст:

—   Як з’явилась нагода поїхати до Ірландії?

—    ГО «Флора» має багаторічний досвід роботи з дітьми-сиротами. Також ми співпрацюємо зі Службою у справах дітей Кіровоградської ОДА, таким чином і була отримана нагода відвідати Ірландію, в рамках проекту «На шляху до успіху».

— Якою була основна мета української делегації?

— На сьогоднішній день, мета держави – успішно провести реформу деінституалізації для того, щоб діти-сироти мали змогу виховуватись в умовах наближених до сім’ї, тобто в будинках сімейного типу. Оскільки Ірландія вже пройшла етап переходу від інтернатів до закладів сімейного типу, там система їх функціонування є добре налагодженою, тож для ГО «Флора» подібна практика є дуже цікавою та корисною в контексті нашої роботи. Наприклад, ми співпрацюємо з Комунальним закладом “Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини” Кіровоградської обласної ради, діяльність якого спрямована на роботу з молодими мамами, конкретніше – на переконання їх в тому, що діткам потрібна сім’я. Тож, в цьому контексті, участь в проекті стала корисною для нас.

— Чи можна закордонний досвід перенести на українські реалії?

— Побувавши в Ірландії, та побачивши все на власні очі, можна сказати, що в роботі організацій у нас з Ірландією є багато спільного. Однак, є і деякі відмінності, та те, до чого варто прагнути. Наприклад, в Ірландії після 18-ти років дитина без сім’ї, разом з робітниками соціальної служби складає обов’язковий «Aftercare plan», тобто план, згідно з яким дитина обирає подальший розвиток, згідно з її потребами. Це може бути, як пошук роботи чи вступ до вищих навчальних закладів, чи навіть пошук власного житла. За тим, щоб дитиною виконувались умови договору, ведеться спеціальний нагляд. Якщо молода людина раптом має якісь проблеми, робітники соціальних служб завжди готові прийти їй на допомогу. В Україні, подібний план виходу з під опіки хоч і є, однак його можна назвати достатньо формальним і до кінця не реалізованим. Наприклад, у нас такий план хоч і був затверджений, однак він часто пишеться соціальним робітником без участі дитини.

— Як робота організацій, які працюють з вразливими молодими людьми, підтримується з боку влади в Ірландії та Україні? В чому різниця?

— В Україні та Кіровоградській області зокрема, влада опікується організаціями, однак в Ірландії більше відкритих організацій, які підтримують дітей. Вагомою ірландською організацією державного рівня є TUSLA, яка пише та розробляє програми, при цьому співпрацюючи з громадськими організаціями, наприклад фінансуючи умови для утримання дітей. Тож, такого роду допомога має більш практичний характер.

— Ким фінансується робота організацій – державою чи приватними особами?

— Програма опіки дітей початково сплачується державою, а громадські організації, в свою чергу – від пожертвувань благодійників.

— Як оціните рівень дотримання прав дитини в України?

— ГО «Флора» виступає за втілення програми деінституалізації. Все це потрібно для того, щоб діти без батьківської опіки жили в закладах сімейного типу, оскільки вони є набагато сприятливішими для належного утримання в них дітей. Такі заклади дозволять виховувати дітей, задовольняючи їх потреби у творчості, фізичному розвитку та інших аспектах життєдіяльності.

—  Які цікаві приклади в роботі з молоддю помітили в Ірландії?

— Молоді люди, які вийшли з-під опіки, і за віком вже не підлягають державній програмі Aftercare, тобто після 23-х років, мають право продовжувати відвідувати заклади для молоді, яка вийшла з-під опіки, наприклад, для них доступні зали для відпочинку, де можна переглянути фільм чи зайнятись йогою, комп’ютерні та спортивні зали. Так само, вийшовши з-під опіки, можна продовжити роботу в будинках сімейного типу, займаючись з молоддю, та на власному прикладі підштовхувати дітей до правильного та активного способу життя. Наприклад, президент організації IFKO – Даніелла Дуглас, виховувалась в будинках сімейного типу. Виступивши одного разу на конференції IFCO, вона зацікавилась роботою з дітьми і продовжила займатись цією справою.

Отож, ми сподіваємось, що досвід привезений пані Оксаною стане нам в нагоді при роботі з вразливими дітьми, адже одна з першочергових цілей ГО «Флора» — сприяння тому, щоб наші майбутні покоління росли здоровими та щасливими.

Waterford Institute of Technology, International Foster Care Organisation #ERASMUS+#P4EC, #BECOME, #BecomingSuccessful, #Youth4Youth, #КожнійДитині, #EPIC, #IFCO, #WIT