Вже незабаром по всій країні відбудуться місцеві вибори, на яких ми вибиратимемо найдостойнішого кандидата. Кожен з них, звісно, обіцяє нам поліпшити життя, сприяти розвитку місцевої громади, реалізувати різноманітні соціальні проекти, але не менш важливим є екологічний аспект –  чи матимемо змогу дихати чистим повітрям, пити якісну воду та не потопати у смітті. Саме тому кіровоградський осередок ВЕГО «Мама-86» та ГО «Флора» проаналізували передвиборчі обіцянки кандидатів на посаду міського голови Кіровограда на предмет наявності чи відсутності у їх передвиборчих програмах екологічної складової.

Як не дивно, у передвиборчій програмі соціаліста Андрія Дробіна екологія міста займає чільне місце. Зокрема,  першим пунктом програми йде теза «Кіровоград – зелене місто», де кандидат обіцяє «більше нових дерев, скверів, парків та зелених зон». Також є пункт про сміттєпереробний завод та науково-обґрунтоване вирішення проблем з пуховими тополями, хворіючими каштанами, амброзією, проте практичних рекомендацій як це зробити у програмі немає.

Наступними у затятому змаганні за симпатії виборців йдуть Андрій Райкович та Андрій Табалов, які визначили по 10 пріоритетів для міста. Андрій Райкович у пріоритеті «Затишне місто» пропонує реалізувати проект з будівництва сміттєпереробного заводу та встановити фільтри з очистки питної води у закладах освіти і охорони здоров’я. Андрій Табалов теж говорить про необхідність побудови сміттєпереробного заводу та три сортувальні лінії, покликані розподіляти і переробляти картон, пластик та скло.

У Артема Стрижакова задекларованих пріоритетів  п’ять: транспорт, енергозбереження, безпритульні тварини, управління містом і ЖКГ. Екологічну складову знаходимо у пункті про безпритульних тварин: «створити притулок для бродячих собак та впровадити нові технології прибирання сміття, що позбавить собачі зграї  їжі». Також кандидат прославився тим, що пообіцяв мешканцям мікрорайону Жадова повністю знищити насадження амброзії.

Віта Атаманчук у двох з чотирьох першочергових завданнях визначила створення комфортних економічних умов, зокрема, залучення інвестицій для будівництва сміттєпереробного заводу, забезпечення міста екологічно чистим громадським транспортом, якісною питною водою та енергозберігаючими технологіями. Також окремим пунктом йде екологія: озеленення та впорядкування зон відпочинку, а також відновлення екосистеми «Інгульської шахти».

У передвиборчій програмі Олександра Боршуляка ми також знаходимо екологічну складову. Кандидат пропонує  задіяти в місті електротранспорт та створити комплекс по переробці сміття, зокрема, запровадити сортувальні лінії і компостні накопичувачі.

На жаль передвиборчі програми інших кандидатів або не містять екологічної складової, або не існують в медіапросторі взагалі. Складається таке враження, що це без сумніву секретна інформація, якою володіють лише обрані. Іноді програми деяких кандидатів нагадують популістські гасла і не несуть жодної конкретної інформації.

Підсумовуючи сказане, хочеться вірити, що сміттєпереробний завод, який обіцяють так багато кандидатів, таки запрацює, містом курсуватиме екологічний транспорт, люди насолоджуватимуться новими зеленими насадженнями, а вода, яку питиме кожен кіровоградець, буде безпечною для здоров’я.