Протягом тижня з 23 по 30 березня цього року в м.Києві відбувався 15-й Міжнародний фестиваль документального кіно DocuDays.UA, на якому було представлено вражаючі роботи режисерів з усього світу.

Відвідання заходу такого масштабу, звісно, є великою честю, проте це також тяжка праця та велика відповідальність.

З одного боку ти відвідуєш семінари, де маєш змогу розробити нову стратегію проведення заходів, користуючись досвідом закордонних партерів. Та з іншого боку ти маєш встигати на зустрічі з режисерами та дивитися фільми. Хтось скаже «Хіба важко подивитися фільм?!», а це дійсно так.

Важко у психологічному плані. Це велике моральне навантаження. адже доводиться спостерігати за історіями життя багатьох людей, іноді й цілого народу, на шляху яких зустрічалися різні труднощі. Це не були проблеми на кшталт нерозділеного кохання, це були такі проблеми як: рабство, безробіття, соціальна нерівність, засуха, інвалідність, лейкемія, синдром Дауна, проблеми ЛГБТ спільноти… Лише уявіть собі пережити все це. Ще більше вражає спілкування з режисерами стрічок, вони зазвичай розповідають набагато більше ніж у фільмі. Далі буде…

Юлія Братушко «Щоденник DocuDays.UA»