Кількість, поводження та маса накопичених відходів, а також обсяги викидів у атмосферне повітря, дозволили екоактивістам громадської організації «Флора», скласти еко рейтинг районів Кіровоградської області.
В основу рейтингу лягли дані щодо якості води з підземних джерел області, які були проведені протягом 2021 року громадською організацією «Флора». Окрім того, були використані статистичні данні головного управління статистики у Кіровоградській області, які були опубліковані на початок 2021 року і оброблені аналітично-дослідним відділом ГО «Флора».
Рейтинг складавсь з сімох основних критеріїв та одного допоміжного. Перелік основних критеріїв є наступним: а) обсяги утворених домогосподарствами, за рік відходів, усіх класів небезпеки, в розрахунку на одного мешканця району; б) обсяги утворених підприємствами, за рік відходів, усіх класів небезпеки у розрахунку на одного мешканця району; в) кількість утилізованих за рік відходів усіх класів небезпеки; г) обсяги спалених за рік відходів, усіх класів небезпеки; д) обсяги накопичених відходів усіх класів небезпеки у розрахунку на одного мешканця району; є) обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на одного мешканця району від стаціонарних джерел за рік; ж) обсяги викидів забруднюючих речовин на одного мешканця району від сільськогосподарського, лісового та рибного господарства, за рік. Допоміжним критерієм була якість води з підземних джерел деяких районів Кіровоградської області. Якість води визначалась громадською організацією «Флора» протягом 2021 року.
Найгірший та найвіддаленіший
Найгіршим, виявись найбільш віддалений, від обласного центру район – Голованівський. Серед сімох критеріїв, на основі яких складено рейтинг, у Голованівському районі, три є найгіршими по області. А саме, на цій території зафіксовано, найбільше накопичення відходів у розрахунку на одну особу – 4853.68 кг., найбільша кількість викидів забруднюючих речовин у повітря від стаціонарних джерел на одного мешканця – 31 кг.. Окрім того, у цьому районі, найбільший показник спалення відходів. Кількість спалених відходів, досягає – 16.5%. Також в певній мірі, на місце району у еко-рейтингу вплинув і показник критерію щодо обсягів утворення відходів від підприємств, у розрахунку на одну особу. За цим критерієм, Голованівський район, має – 277 кг. (найбільше зафіксовано лише у Олександрійському районі – 925.2 кг.).
Разом з тим, серед позитивних аспектів, найвіддаленіша адміністративно-територіальна одиниця області, відзначилась одним з найменших показників щодо обсягів викидів забруднюючих речовин у повітря від сільськогосподарського, лісового та рибного господарства – 0.5 кг. на одну особу (найменше має лише Новоукраїнський район – 0.3 кг.). Єдиним критерієм, за яким Голованівський район отримав найвищу оцінку, стала кількість відходів, утворених домогосподарствами, який склав лише – 7.3 кг. на одного мешканця. Таким чином, середньстатистичний мешканець найвіддаленішого району Кіровоградської області, за рік, у порівнянні з іншими районами, утворив найменшу кількість відходів.
Центральний але ближче до найгіршого
Кропивницький район, зайняв у рейтингу наступну сходинку, адже має найгірші по області позиції за двома критеріями. А саме: а) найбільша кількість утворених середньостатистичним мешканцем відходів, яка складає – 199.6 кг за рік; б) найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин від сільськогосподарського, лісового та рибного господарства – 2.6 кг. на одну особу. Також на цій території зафіксована друга, найбільша по територіям, кількість накопичених відходів, у розрахунку на одного мешканця – 4101.9 кг..
На визначння місця району у еко-рейтингу також вплинули негативні данні щодо якості води з підземних джерел у окремих громадах цієї адмінстративно-територіальної одинці.
Разом з тим, район має і деякі обнадійливі показники, які є другими у оцінці – «кращі по області». Зокрема, обсяги утворених промислових відходів у розрахунку на одного мешканця – 105.7 кг., обсяги утилізованих відходів – 36.7% та незначні обсяги спалених відходів – лише 2%.
Майже найкращий
Олександрійський район, зайняв друге місце у рейтингу екологічності. Причиною цього стало те, що ця адміністративно-територіальна одиниця мала лише один найгірший серед районів області показник. А саме, найбільші обсяги утворення відходів від підприємств – 925.2 кг. на одного мешканця. Також район мав другі позиції по найгіршим показникам, зокрема у наступних критеріях: а) кількість спалених відходів – 13.5%; б) обсяги викидів забруднюючих речовин у повітря від стаціонарних джерел – 10.1 кг. на одну особу за рік; в) обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від сільськогосподарського, лісового та рибного господарства – 2.2 кг. на одну особу за рік.
Разом з тим, по двом критеріям рейтингу, Олександрійський район, виявивсь найкращим. А саме, по кількісті утилізованих і накопичених відходів. Загалом, кількість утилізованих відходів, виявиалсь найбільшою по області і склала – 46.7%, результатом чого стало те, що район має і найкращу позицію по кількості накопичених на одну особу відходів – 455.42 кг..
Найкращий
Найвищу позицію, у рейтингу екологічності зайняв Новоукраїнський район. Саме тут була зафіксована найбільша кількість найкращих показників по чотирьом критеріям рейтингу і лише один найгірший. Район виявивсь лідером, який має найменші показники по наступним критеріям: а) обсяги утворених від підприємств відходів – 100.1 кг. на одну особу; б) кількість спалених відходів – 0.7%; в) обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на одного мешканця району від стаціонарних джерел за рік – 6.8 кг.; г) обсяги викидів забруднюючих речовин на одного мешканця району від сільськогосподарського, лісового та рибного господарства, за рік – 0.3 кг..
Єдиним критерієм, за яким Новоукраїнський район отримав найгіршу позицію є кількість утилізованих відходів, яка виявилась найменшою по області – 18.4%.
Окремі територіальні громади, які увійшли до складу Новоукраїнського району, також мали доволі непогані показники якості води з підземних джерел.
Матеріал підготовлено у рамках Ініціативи розвитку екологічної політики та адвокації в Україні, що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції. Зміст матеріалу належить авторському колективу та необов’язково відображає погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст несе виключно ГО «Флора».
###
Бочаров-Туз Володимир,
керівник аналітично-дослідного відділу
ГО «Флора».