Чи помічали ви у супермаркетах на полицях товари зі спеціальним маркуванням: органічна продукція. Це, як правило, невеликий зелений логотип на упаковці, який свідчить про те, що продукт харчування вироблений на екологічно чистій території. Найвідомішим брендом є лінійка дитячого харчування HIPP, також у тому ж супермаркеті можна купити чай, зібраний у екологічно чистих регіонах, наприклад, в Карпатах.

Коштує органічна продукція дорожче за звичайний аналогічний товар гривень на 10 – 20, але це дає впевненість, що ту ж саму пшеницю або гречку не оброблювали гербіцидами від шкідників, не використовували спеціальних добрив, що дають добрий врожай, але можуть викликати алергічні реакції у споживача, або погіршити його самопочуття.

Якщо в Україні у великих торгових мережах ще можна знайти продукцію, вирощену аграріями просто з поля, то у Європі та Америці пластмасовим смаком помідора або огірка вже не здивуєш. Тому як у наших сусідів, так і у нас, попитом користуються овочі та фрукти, прямо з грядки. Їх привозять невеликі фермерські господарства або селяни. Але ж погодьтесь, що довести той факт, що ці продукти вирощені без селітри та інших добрив дуже складно. Якщо характерний аромат та насичений колір свідчитимуть про те, що це не тепличний продукт, то перевірити наявність шкідливих речовин у тому ж огірку дуже складно. Саме тому споживачеві варто знати кілька простих правил, аби не наразити на небезпеку себе та своїх близьких.

По-перше, відповідно до європейських стандартів, при маркуванні органічної продукції використовується логотип, наприклад,  «OrganicFarming» (на його емблемі велике зелене дерево) та вказується орган сертифікації і відповідний номер сертифіката виробника. В Україні для маркування органічної продукції використовується логотип «БІОЛан Україна» та «Органік Стандарт» (зображується у вигляді зеленого листка). Часто у великих торгових мережах є цілі полиці, призначені для органічного харчування.

По-друге,  перевірити наявність гербіцидів та пестицидів, можна за допомогою спеціального приладу – лабораторного нітратоміру або нітрат-тестера. Цей цифровий прилад може використовуватися як в лабораторіях, так і приватними особами. Для порівняння в інтернеті нітрат-тестер можна купити від двох з половиною тисяч гривень, а лабораторний нітратомір затягне до семи тисяч гривень.

Погодьтесь, що не у кожної родини є такі великі кошти, аби придбати прилад, який вимірює вміст нітратів, тому на Кіровоградщині цим займається Державна санітарно-епідеміологічна служба в Кіровоградській області, але ж і вона не всесильна…

У повсякденному житті епідеміологи не радять купувати несезонні та перші ранні овочі. Якщо ж як у приказці: не можна,  дуже хочеться, то в домашніх умовах зменшити кількість шкідливих речовин можна зрізавши шкірку, у якій найбільше нітратів, або зануривши овочі у воду на кілька годин. А найкращий варіант – вирощувати по змозі самим те, що їмо найчастіше: моркву, картоплю, огірки, кавуни та інші овочі, або купувати у бабусь, які вирощують дари природи самотужки.